Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів №11

Среда, 23.01.2019, 21:43

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Январь 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 33

Посилання


Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

>

 Козоброд Євдокія Прокопівна
         Народилася 04.11.1921 року. Першу освіту здобула в Охтирській загальноосвітній школі № 11, де навчалася 7 років, потім вступила до Охтирського педагогічного технікуму і здобула кваліфікацію „учитель початкових класів”. Після закінчення навчання була направлена вчителем до сільської школи Буринського району. Працюючи там, закінчила десятимісячні курси мовознавства в місті Путивль. Не пропрацювавши і двох років, у 1942 році двадцятидвохрічною дівчиною пішла на фронт. Службу проходила в дев’ятому механізованому корпусі прориву Третьої гвардійської танкової армії.
       Разом зі своєю частиною у боях пройшла Україну, Польщу, Австрію; брала участь у боях за визволення Чехословаччини, за що була нагороджена 23 листопада 2005 року медаллю Міністерства оборони Чеської республіки. Медаль вручав представник Чеського посольства, військовий аташе, полковник Альберт Срінік. Демобілізувалася Євдокія Прокопівна 15 липня 1945 року.
         У серпні 1945 року Козоброд Є.П. була направлена працювати до Охтирської загальноосвітньої школи № 11 учителем початкових класів, де працювала до виходу на пенсію. Крім педагогічної праці, добросовісно виконувала громадські обов’язки. Багато років була головою учительського профспілкового комітету. Працюючи в школі, обиралася засідателем у суді, а також депутатом міської ради.
         Із 1977 року, перебуваючи на заслуженому відпочинку, працювала не покладаючи рук у галузі навчання та виховання підростаючого покоління, за що мала численні нагороди та грамоти.  
         Євдокія Прокопівна – дорогий гість у закладі. Жодна виховна година, присвячена темі патріотичного виховання, не проходила без її участі.  
          За добросовісне виконання обов’язків Козоброд Є.П. мала звання „Ветеран праці” й „ Учасник бойових дій” та багато нагород: медаль „Ветеран праці” (1997 р.), медаль За доблестный труд (1970 р.), Орден Вітчизняної війни, медаль „40 років перемоги над фашистськими загарбниками”, Орден за мужність (1999 р.), Орден Червоної зірки (1944 р.), медаль „За відвагу”, медаль „За взяття Берліну” (1948 р.), медаль „За визволення Праги” (1945 р.), медаль Жукова (1999 р.), медаль від президента України „Захиснику Вітчизни”, медаль „60 лет Победы в Великой Отечественной войне (2005 р.), медаль „60 років визволення України” (2004 р.), медаль „20 лет Победы в Великой Отечественной войне (1966 р.), медаль „40 лет Победы в Великой Отечественной войне (1985 р.), медаль Міністерства оборони Чеської республіки (2005 р.).


Карнаушенко Олександр Никифорович
          Народився 18.06.1921 року на хуторі Ілліча Краснодарського краю. Навчався в Семиколодязянській середній школі Сталінської залізниці Ленінського району Кримської АССР та у 1940 році закінчив 10 класів. Потім вступив до Качинського аероклубу, а після закінчення був направлений на навчання до Качинської військової авіаційної школи льотчиків-винищувачів. Із квітня 1941 року по липень 1947 року проходив військову службу в Збройних Силах СССР спочатку курсантом, а потім льотчиком і старшим льотчиком. Отримав військове звання „Старший лейтенант”.  

У 1942 році був направлений під Сталінград у 659 винищувальний полк 17 повітряної армії. Був льотчиком 3-го українського фронту та в його складі брав участь в бойових діях з німецько-фашистськими загарбниками. Разом зі своїм полком пройшов Південь України, Донбас, Придніпров’я, Приазов’я, Молдавію, Румунію, Болгарію, Югославію, Угорщину, Австрію. За роки війни здійснив 116 бойових вильотів, був учасником 46 повітряних боїв, збив три ворожі літаки.

Карнаушенко Олександр Никифорович мав безліч нагород: ювілейні медалі, ордени, пам’ятні знаки за участь у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, за хоробрість, спокій та мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.

З 1946 по 1952 рік Карнаушенко О.Н. навчався у Харківському державному університеті ім.О.М.Горького за спеціальністю „економічна географія”. У 1950 році працював учителем фізичного виховання у Положанській семирічній школі. У 1952 році був прийнятий на роботу до Охтирської ЗОШ №11 військовим керівником та вчителем географії. У 1958 році – призначений директором Новопостроєнської школи, а в 1961 – Положанської школи. З 1973 року Олександр Никифорович працював учителем географії в Охтирській ЗОШ №7, а з 1974 року – у ЗОШ №11. 

За час роботи у школі Карнаушенку О.Н. неодноразово оголошували подяки за добросовісне ставлення до навчання і виховання підростаючого покоління та багатолітню працю й успіхи в педагогічній роботі. У 1981 році вийшов на заслужений відпочинок та все одно продовжував працювати вчителем географії у школі №11. Помер Олександр Никифорович 30.03.2006 року.



Качмарик Микола Андрійович

Народився 13.05.1925 року в селі Радохінці Мостиського району Львівської області. Закінчив міську школу, навчався в Дніпропетровському педагогічному технікумі за спеціальністю „фізична культура”. Після закінчення технікуму воював в лавах піхотної полкової артилерії. Був рядовим піхотинцем 4-го українського фронту, захищав Карпати. У жовтні 1944 року був тяжко поранений в боях за Ужгород та тривалий час знаходився у госпіталі.  З 23.02. по 09.05.1945 року у складі 4-го українського фронту воював у Польщі, Німеччині, Чехословаччині, а перемогу зустрів під Прагою  піхотинцем, артилеристом та сапером. З травня 1945 року по лютий 1950 року служив в Радянській армії саперних військ. Розміновував Карпати від протитанкових і піхотних мін. Отримав військове звання „сержант”. Після демобілізації з 1950 по 1952 рік працював учителем фізичного виховання Радохінської семирічної школи Нижанковицького району Дрогобицької області. Має нагороди: медалі „За відвагу”, „За бойові заслуги”, „За перемогу над Німеччиною”, ювілейні медалі; орден Великої Вітчизняної війни І ступеня; значки „Відмінний сапер”, „Відмінний мінер”.



У 1952 році Микола Андрійович за сімейними обставинами переїхав до міста Охтирка Сумської області. З 1952 по 1963 рік працював на посаді голови Охтирської міської ради дитячого спортивного товариства „Спартак”. З 1963 по 1964 рік працював учителем фізичного виховання у ЗОШ №7, а з 1964 по 1985 рік – у Охтирській ЗОШ №11.



 

Котенко Людмила Миколаївна
   Народилась 21.02.1959 року в м.Охтирка. Навчалася в школі №10, №11. З 1976 по 1978 рік – в Лебединському педагогічному училищі імені А.С.Макаренка. З 1982 року почала працювати спочатку на посаді вихователя дошкільного закладу „Світлячок”, а з 1983 року – вихователем групи продовженого дня ЗОШ №11. З 1984 по 1988 р.р. навчалася в Глухівському педагогічному інституті ім.С.М.Сергєєва-Ценського. З 1987 року переведена з посади вихователя групи продовженого дня на посаду вчителя початкових класів. З 1988 по 2002 р.р. очолювала шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів.  


Калюжна Олена Миколаївна
   Народилася 10.04.1955 року в с. Манухівка Путивльського району Сумської області. Закінчила місцеву школу з відзнакою. В 1970 році вступила до Путивльського педагогічного училища імені С.В.Роднєва на спеціальність „Вчитель початкових класів і музики”. Під час навчання в училищі була редактором газети, брала участь у зйомці фільму „Дума про Ковпака”, займалась легкою атлетикою. З 1974 року працювала в Куземинській школі-інтернаті вихователем. З 1975 по 1977 роки працювала в Охтирській школі-інтернаті. З 1977 по 2003 рік працювала в ЗОШ №11 вихователем, а потім вчителем початкових класів. Олена Миколаївна дописувач багатьох міських газет, член районного літературного мистецького об’єднання „Живе слово”. Нагороджена грамотою Міністерства освіти і науки України за сумлінну працю (1994 р.)


Павленко Ганна Михайлівна
    Народилася 09.01.1925 року в селищі Хрести Алтайського краю (Росія). Закінчила місцеву школу і в 1939 році вступила до Славгородського педагогічного училища, яке закінчила у 1942 році. Ганна Михайлівна – учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджена медалями: „ 50 років Перемоги У ВВв”, „Захиснику Вітчизни”. У 1955 році приїхала на Україну в місто Охтирка, тут і розпочала трудову діяльність вихователем групи подовженого дня в спеціалізованому дитячому будинку, потім працювала в ЗОШ №2 та ЗОШ №11.


Василина Ольга Андріївна
      Народилася в 1941 році в місті Ромни Сумської області. З 1961 року Ольга Андріївна – студентка природничого факультету Сумського педагогічного інституту ім.А.С.Макаренка, який закінчила в 1966 році за спеціальністю „Учитель біології та хімії” і була направлена в Харківську область Мечебиловську середню школу. В 1968 році переїхала в місто Ромни, де працювала учителем хімії в Андріївській середній школі Роменського району. В 1975 році Василина О.А. переїхала в село Мала Павлівка  Охтирського району, працювала у восьмирічній школі за спеціальністю. А з 1981 року працювала в місті Охтирка вихователем школи-інтернату, учителем хімії в школі №4, а з 1983 по 1999 р. в ЗОШ №11. Нагороджена медаллю „Ветеран праці.



Пищик Олімпіада Євтухіївна
     Народилася 02.01.1927 року в селі Хухра Охтирського району Сумської області. З 1933 по 1941 р. навчалася в Хухрянській середній школі. З 1943 по 1945 р. – студентка Охтирського педагогічного училища. За направленням у 1945 році поїхала працювати вчителем початкових класів у Волинську область. З 1948 року працювала директором неповної середньої школи с.Забужжя Головнянського району Волинської області. З відзнакою закінчила Ровенський педагогічний інститут в 1949 році і отримала диплом вчителя російської мови. З 1949 року працювала вчителем української мови в с.Хухра Охтирського району, а з 1953 по 1982 р. вчителем української мови і літератури школи №11.

Шандиба Ніна Іванівна

     Народилася 11.09.1946 році в селі Журавне Охтирського району Сумської області. У 1953 році навчалася в Журавлянській восьмирічній школі, після закінчення якої з похвальним листом продовжила навчання в ЗОШ №4. В 1964 році вступила на курси іноземної мови в м. Суми. Після закінчення курсів за направленням працювала учителем іноземної ( німецької) мови в с. Артеморястівка Тростянецького району. Закінчила СДПІ ім. А.С.Макаренка. З 1967 по 1969 р.р. працювала учителем німецької мови у Височанській восьмирічній школі. З 1969 по 1970 р.р. працювала вихователем дитячого будинку. У 1971 році закінчила СДПІ ім. А.С.Макаренка, заочно.З 1970 року працювала заступником директора з виховної роботи та учителем української мови та літератури в ЗОШ №11. Займалася акторською діяльністю. Грала у п’єсах „Запорожець за Дунаєм”, „Наталка Полтавка"


Рось Володимир Несторович

      Народився 20.04.1927 року в місті Лебедин Сумської області. З 1934 по 1941 р. навчався в  Лебединській школі №1. Подальше навчання було перерване німецькою окупацією міста. У 1944 році вступив до Харківського машинобудівного технікуму, а в 1946 перевівся до Львівського гірничо-паливного технікуму, після закінчення якого, у 1948 році, працював начальником дільниці шахти №106 села Федорівка Іванівського району Ворошиловградської області. З 1949 по 1951 рік навчався в Лебединському учительському державному інституті на фізико-математичному факультеті. За направленням поїхав працювати в Івано-Франківську область учителем математики і фізики Сваригівської семирічної школи й за сумісництвом директором Свиригівської школи сільської молоді. З 1955 по 1956 р.р. працював директором, учителем математики і фізики Верхньо-Струтинської семирічної школи цього ж району. Заочно здобув вищу освіту і у 1958 р.р. закінчив Станіславський педагогічний інститут за спеціальністю викладач математики середньої школи. З 1956 по 1959 р.р. працював учителем математики й астрономії Спаської школи. Протягом 1953-1955 р.р. обирався депутатом Сваригівської сільської Ради депутатів трудящих, а протягом 1957 – 1959 р.р. – депутатом і членом виконкому Спаської сільської Ради депутатів трудящих. З1959 р. був призначений інспектором Охтирського районного відділу освіти Сумської області. З 1961 року працював заступником директора й учителем математики, креслення й астрономії Охтирської середньої заочної школи, а з 1966 по 1970 р.р. - директором цієї ж школи. З 1971 по 1979 р.р. працював учителем математики і креслення Охтирської восьмирічної школи №3. Був головою бюро товариства „Знання”. З 15.08.1979 по 1987 р. працював заступником директора з навчально – виховної роботи ЗОШ №11, учителем математики. Нагороджений грамотами, медаллю „За доблесну працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.”


Колодяжна Олександра Іванівна

     Народилася  11.05.1950 року в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області в родині вчителів. З 1957 по 1967 р.р. навчалася в сільській школі, яку закінчила із Золотою медаллю. З 1967 по 1972 р.р. навчалася в Сумському педагогічному інститут імені А.С.Макаренка на фізико – математичному факультеті. З 1972 року працювала в Осоївській середній школі. З 1974 по 2007 р. р. працювала вчителем математики в ЗОШ №11 м.Охтирки. Учитель вищої кваліфікаційної категорії.  

 
Колодяжний Іван Тихонович
    Народився в 04.07.1948 році в місті Охтирка. З 1955 по 1966 р.р. навчався в школі №11. З 1966 по 1974 р.р. навчався в СДПІ імені А.С.Макаренка.З 1970 по 1972 р.р. працював учителем математики в Горяйстовській восьмирічній школі. З 1972 по 1975 р.р. працював учителем фізики і математики в Новопостроєнській школі. З 1976 по 1980 р.р. працював учителем фізики в СПТУ№7. З 1980 по 1983 р.р. – голова ДСО „Спартак”. З 1983 року і до виходу на пенсію за вислугою років (2001) працював учителем математики в ЗОШ №11.

Логвиненко Катерина Юхимівна
    Народилася 04.12.1940 року у селі Горобівка Білопільського району Сумської області. Закінчила Горобівську, Вирівську середню школу. З 1963 по 1967 роки навчалася в Сумському державному педагогічному інституту імені А.С.Макаренка на фізико-математичному факультеті. По закінченню працювала в селі Куземин Охтирського району. З 1970 по 1997 р.р. працювала спочатку вихователем, а потім вчителем математики в ЗОШ №11.

\

Селіванова Єлизавета Борисівна

    Народилася 09.08.1939 року в м.Охтирка, навчалася в місцевій школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. З 1959 року працювала старшою піонервожатою в Карпилівській середній школі Київської області. Згодом переїхала в с.Комиші Охтирського району, а потім і в м.Охтирку, де працювала в ЗОШ №11 старшою піонервожатою 11 років. У цей період заочно навчалася в Харківському державному університеті ім.Горького за спеціальністю „вчитель історії”. Працювала вчителем історії. Нагороджена медаллю „Ветеран праці”, грамотами.

Топчій В’ячеслав Семенович

    Народився 09.03.1940 року в місті Охтирка Сумської області. З 1947року навчався в ЗОШ №1. У 1960 році закінчив Охтирську школу робітничої молоді. З 1957 по 1960 р.р. працював на заводі „Промзв’язок”. В 1960 році вступив до Харківського державного педагогічного інституту на факультет фізичного виховання, який закінчив у 1963 році. Після служби в армії, з 1965 по 1967 р.р. працював учителем у Велетенській ЗОШ Херсонської області. З 1967 по 2001 р.р. працював учителем фізичної культури в ЗОШ №11.


Левочко Анатолій Петрович

      Народився 01.10.1940 року в м. Охтирка. З 1948 по 1958 навчався в школі №11. З 1963 по 1967 р.р. навчався в Глухівському педагогічному інституті за спеціальністю „Вчитель середньої загальноосвітньої школи з правом викладання в початкових класах”. З 1972 по 1975 р.р. навчався в Київському державному педагогічному інститут ім. О.Горького на факультеті дефектології зі спеціальності „Олігофренопедагогіка і логопедія”. З 1967 по 1972 р.р. працював у м. Ізмаїл в Утконосівській спеціалізованій школі - інтернаті для олігофренів спочатку вчителем початкових класів, а потім професійного навчання. У 1972 році переїхав до міста Охтирки і працював вчителем трудового навчання у ЗОШ №11.


Мартинова Інна Леонідівна

     Народилася 27.11.1938 року в місті Охтирка Сумської області. Навчалася в Охтирській школі №2. Після закінчення школі 2 роки працювала на Охтирській взуттєвій фабриці. (1957-1959 р.р.) У 1959 році вступила до Глухівського державного педагогічного інституту і закінчила повний курс його в 1963 році. З 1963 по 1966 р.р. працювала в Охтирській середній школі – інтернаті спочатку піонервожатою, а потім вихователем. З 1966 по 1969 р.р. працювала в Охтирській середній школі №2 учителем початкових класів. З 1969 по 1984 р.р. працювала в дитячих закладах „Берізка” (1969 – 1979 р.р.) та „Казка” (1979-1984 р.р.). З 1984 року працювала у ЗОШ №11.


Горбушко  Алла Михайлівна

      Народилася  у 1930 році в місті Охтирка Сумської області. В 1938 році вступила до ЗОШ №2, де до 1941 року закінчила 3 класи. Починаючи з 1941 року не навчалася у зв’язку з німецькою окупацією. У 1944 році вступила до ЗОШ №2 у 4 клас і в 1947 році закінчила 7 класів. З 1948 по 1952 роки навчалася в Охтирському педагогічному училищі по спеціальності „Учитель початкової школи”. За призначенням з 1952 року працювала викладачем російської мови Олешнянської семирічної школи. З 1953 року працювала старшою піонервожатою в ЗОШ №10, а з 1955 року – учителем фізкультури цієї ж школи. З 1956 року працювала в ЗОШ №11 учителем початкових класів до виходу на пенсію.


Канівець Галина Іванівна

       Народилася 07.02.1937 року в селі Лутище Охтирського району Сумської області. Закінчила сільську семирічну школу в 1951 році. Із 1951 по 1954 рік навчалася в Хухрянській середній школі. Продовжила навчання в Сумському педагогічному інституті ім.А.С.Макаренка на фізико-математичному факультеті, котрий закінчила в 1959 році. Із 1959 по 1961 рік за направленням працювала в Лутищанській школі вчителем математики й фізики в 6-8 класах, із 1961 по 1963 р.р. – у Хухрянській середній школі на посаді вчителя математики 8-11 класів. З 1963 по 1992 рік працювала в Охтирській ЗОШ №11. Отримала звання „Старшого вчителя”, нагороджена грамотами за сумлінну педагогічну діяльність. Сім’я Канівець Г.І. – родина педагогів. Чоловік Микола Михайлович – учитель фізики, доньки Надія та Валентина після закінчення педагогічного інституту працюють учителями. Найбільше захоплення в житті Галини Іванівни – вишивка. Вона має дуже багато вишитих картин, ікон, рушників, серветок.


Огієнко Ніна Іванівна

      Народилася  27.01.1933 року в селі Котельва Полтавської області. У 1941 році пішла до 1 класу Котелевської школи №2 і у 1947 році закінчила 7 класів. У 1948 році вступила до Охтирського педагогічного училища, котре закінчила в 1952 році та отримала спеціальність „Вчитель початкових класів”. Із серпня 1952 по серпень 1953 р.р. працювала вчителем української мови та літератури Гринцівської семирічної школи Штепівського району. Із 1954 року – старшою піонервожатою Червоповської середньої школи в с. Червоне Червоного району Сумської області. Із 1954 по 1958 рік – у Вільнослобідській восьмирічній школі Червоного району Сумської області вчителем української мови та вчителем початкових класів. Із 1958 по 1966 рік працювала вчителем початкових класів Червоної середньої школи. Із 1966 по 1969 р.р. – учителем 1-4 класів Глухівської середньої школи №2. Із 1969 по 1990 рік працює в ЗОШ №11 спочатку вихователем, а потім учителем початкових класів. Нагороджена грамотою ради міністрів СРСР і ВЦСПС, почесною Ленінською грамотою, грамотою міського голови. Ніна Іванівна – голова первинної ветеранської організації ЗОШ №11, учасниця міського хору ветеранів.

Зубко Галина Никифорівна

     Народилася 10.09.1935 року в с. Пологи Охтирського району. У 1950 році закінчила семирічну Положанську школу і вступила до Охтирського педагогічного училища, що закінчила в 1954 році з відзнакою. У 1954 році почала працювати в семирічній школі села Сіробабин Лебединського району учителем української та російської мови і літератури. У 1955 році вступила до Сумського ДПУ ім. А.С.Макаренка на філологічний факультет, що закінчила у 1960 році. З 1955 по 1956 р.р. працювала учителем української та російської мови і літератури Харківської середньої школи (нині Улянівського) району. З 01.08.1956 по 11.11.1957 р.р. – класоводом 1-4 класів Майдаківської початкової школи Штепівського (нині Лебединського) району. З 1958 по 1969 р.р. працювала в Положанській школі вчителем української мови і літератури. З 1969 року переїхала до м.Охтирки і почала працювати в ЗОШ №11 спочатку вихователем, а з 1971 по 1987 рік – учителем початкових класів.  


Калита Галина Іванівна

      Народилася 22.06.1929 року в м. Охтирка. У 1941 році закінчила 4 класи початкової школи, під час окупації не навчалася. Після звільнення Охтирки від німецько – фашистських загарбників продовжила навчання в ЗОШ №11 і закінчила 7 класів. У1946 році вступила до Охтирського педагогічного училища, що закінчила у 1950 році. У 1951 році вступила до Глухівського педагогічного інституту та закінчила його у 1957 році за спеціальністю „ викладач фізики і математики”. З 1950 по 1954 рік працювала вчителем математики у Височанській семирічній школі, з 1953 по 1970 рік – в ЗОШ №7, потім 11 років у ЗОШ №10, з 1994 по 1995 р.р. у ЗОШ №11 – вихователем групи подовженого дня.


Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтов - uCoz